Наприкінці минулого навчального року в засобах масової інформації України „вибухнула” вражаюча новина. Завідувачка кафедрою НАДУ Світлана Анатоліївна Чукут звинуватила президента Академії (так він сором’язливо називає свою посаду) Ковбасюка Юрія Васильовича у зловживанні владою і фінансових зловживаннях.

         Колектив Академії затаївся, спостерігаючи ситуацію, яка в листопаді набула подальшого розвитку в зухвалих діях президента Ю. Ковбасюка. Влітку він самочинно, як відповідь на критику, змінив назву кафедри С. Чукут, торуючи дорогу своїй однопартійниці з „помаранчевого табору” Н. Грицяк, яку до того Президентом України було за ганебні і неприпустимі для державного службовця дії та вчинки усунено з посади першого заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України. Ці сторінки її біографії викликають багато запитань та потребують ще більш детального вивчення правоохоронними органами.

         Протягом „помаранчевої” доби керівний тандем НІСД „Н. Грицяк & Ю. Рубан” так плідно „ наукотворчо” співпрацював на ниві використання і спрямування на власний розсуд державних коштів, що останній, „ховаючи кінці у воду”, був змушений просити у Президента України В. Ющенка дострокової відставки наприкінці його каденції. Інтерес викликають і подальші перипетії „співпраці-співтворчості” цього тандему. Після звільнення з НІСД   Н. Грицяк повернулася до рідної „альма-матер” – Національної академії державного управління, де працює  завідувачем кафедри її чоловік - професор І. Грицяк – людина знана у колах із „своєрідно-цільовою орієнтацією” щодо пропаганди процесів європейської інтеграції України через інтеграцію в НАТО. Зокрема, останній рік він наполегливо „опікується” підготовкою дисертації для одного з функціонерів із оточення Г.Немирі. А вже згадуваний Ю. Рубан наразі є здобувачем наукового ступеня доктора наук в Національній академії державного управління, а його науковим керівником є доктор наук з державного управління Н. Грицяк. Ось такий собі сімейний підряд на академічній чудо-ниві.

         Наразі широке коло проректорів і слухачів НАДУ на власні очі побачило, як „квітне” непереможна корупція в протидії тепер уже колишній завідувачці кафедри НАДУ С. Чукут, яка відважилась привернути увагу до відверто злочинних дій президента НАДУ Ю. Ковбасюка. І хоч вона не здобула перемоги у цій нерівній боротьбі, її сміливість викликає повагу у колективі.

Само собою виникає досить гостре питання щодо того, якими ж моральними принципами будуть у своїй подальшій праці керуватися слухачі Національної академії державного управління – майбутні державні службовці, якого життєвого досвіду вони набудуть, спостерігаючи такі аморальні і непорядні вчинки і дії президента навчального закладу, його клану? Це серйозний виклик безпеці держави у сфері формування кадрів для державного управління, кричущий виклик національній безпеці, бо від їх плідної праці і добропорядності залежить ефективний розвиток, добробут і безпека держави. Державний службовець у своїх діях і вчинках за будь-яких обставин має бути бездоганним, як і його репутація!

А ще гострішим є питання щодо того, чи має й надалі держава витрачати кошти платників податків на утримання на посаді такого організатора науки і освіти? Відповідь одна. Іншої бути не може. Треба негайно припинити ці морально небезпечні студії! За своїми моральними якостями Ю. Ковбасюк не має права займати посаду президента Національної академії державного управління.