Олександр Мороз: Ющенко прагнув влади як месія, а Тимошенко – як Сонька Золотая Ручка

ЖВАНІЯ ПЕРЕКОНУВАВ МЕНЕ, ЩО ВІДПРАВИТЬ ТИМОШЕНКО В ТИРАЖ

- Чи не найбільшою вашою помилкою вважають обрання спікером у 2006 році? Фактично з цього моменту ви зовсім інакше сприймаєтесь в суспільстві.

- Ви неправильно поставили питання. Фактично з цього моменту почалося шельмування мене політичними колами і пресою!

Але я і зараз переконаний: у 2006 році все одно не вдалося би створити коаліцію за участі "Нашої України" та БЮТ. І потім все одно соціалістів визнали би винними в усьому, навіть якби я не був обраний головою Верховної Ради.

З самого початку всі погоджувалися з тим, що представник Соцпартії буде очолювати парламент. Бо на той момент "Наша Україна" вже мала президента, а БЮТ збирався призначити свого прем'єр-міністра.

Ющенко сам підтвердив доцільність обрання представника Соцпартії спікером, і з таким переконанням полетів в Америку. А прилетів з іншою думкою. Ющенко висунув на голову парламенту Юрія Єханурова. Це було офіційне рішення "Нашої України" за його підписом. Ми провели засідання фракції. Визначились: "Добре, ми проголосуємо. 33 чоловіки будуть за Єханурова".

Як тільки стало відомо, що ми погоджуємося на Єханурова, з'являється кандидатура Порошенка. Я зустрічаюся із Юлею і з Ющенком утрьох. Кажу йому в очі: "Навіщо ви це робите? Це ж повторення конфлікту вересня 2005 року. Влада не зможе працювати!".

Ющенко відповів: "У мене нема іншої кандидатури окрім Порошенка". Я продовжую: "У вас є інші представники - Тарасюк, Безсмертний. Пропонуйте, кого завгодно - я вам гарантую 33 голоси соціалістів "за".

У нас на засіданні фракції 19 осіб виступило з намірами голосувати проти Порошенка. Знаючи цю обставину, Ющенка це влаштовувало, бо давало можливість сказати: "Соціалісти - зрадники. Вони не підтримали створення коаліції й обрання Порошенка. Тому будемо створювати коаліцію на двох з Партією регіонів". І на той момент уже було парафовано угоду між "Нашою Україною" і Партією регіонів.

Була ще одна подія. Напередодні дня голосування за спікера до мене в Конча-Заспу приїхав Давид Жванія. Ми походили по доріжці. Він каже: "Я вас переконую, проголосуйте за Порошенка. Через три місяці ми Юлю відправимо в тираж, Порошенко стане прем'єр-міністром, а ви будете головою Верховної Ради".

Я відповідаю: "Давид, я розумію, про що ви говорите. А як це буде сприйнято людьми? Значить, ми будемо крайніми в цій комбінації, яка сьогодні прочитується абсолютно прозоро. І потім, якщо ви хочете зробити Порошенко прем'єром, пропонуйте, ми проголосуємо за нього".

- Це було неможливо, тому що за Порошенка не проголосував би БЮТ...

- От в чому питання. Тобто завдання Ющенка полягало в тому, щоб демократична коаліція розвалилася, Партія регіонів і "Наша Україна" об'єдналися, а Юлію Тимошенко "списати".

- Але Тимошенко паралельно теж вас накручувала: мовляв, "тільки ви маєте бути спікером від коаліції"!

- Мене ніхто не накручував. У день голосування за спікера я поїхав до Ющенка, до речі, на машині Тимошенко, разом з нею. І ще раз висловив свої аргументи. Ющенко ще раз сказав, що в нього немає інших кандидатур, тільки Порошенко.

Їдемо назад. Тимошенко говорить: "А якщо ви сьогодні не проголосуєте, а наступного разу Ющенко знову внесе кандидатуру Порошенка? Як ви будете голосувати?". Я подумав: "Невже вона не розуміє, що не ставиться питання обрання Порошенка, ставиться питання розвалу коаліції?"

Вранці того дня я зустрівся з Януковичем. Ми поговорили. Я йому кажу: "Я знаю, вас вже кинули раз". Адже після того, як обрані в 2006 році депутати склали присягу, Адам Мартинюк мав оголосити коаліцію на двох, між "Нашою Україною" і Партією регіонів. Янукович десь у коридорі виховував кількох депутатів, які не встигли підписатися за угоду. А в цей момент Адам оголосив коаліцію іншого складу, за участі соціалістів, "Нашої України" і БЮТ.

- Коли ви зустрілися з Януковичем, він дав вам гарантії обрання вас спікером?

- Так. Ясно, що йшлося не лише про обрання спікера, а про необхідність створення коаліції. З комуністами вони переговорили самі.

- Тому це для Тимошенко і виглядає як зрада! Очевидно, бо ви, будучи формально в складі демократичної коаліції, домовилися з Януковичем!

- Добре, а як тоді оцінювати парафування угоди між фракціями "Нашої України" та Партії регіонів - перед підписанням угоди між БЮТ, "Нашою Україною" і Соцпартією? А як Тимошенко вважає випуск двомільйонним тиражем книги "Убить Юлю!", де мій прототип, Морозенко Сан Санич, виступає кіллером?

І наскільки моральним було витрачати час, щоб протягом трьох з половиною місяців після обрання парламенту Ющенко і Тимошенко зводили рахунки, дурили людей, щоб вирішити свої меркантильні питання?

Причому я зробив усі зустрічні кроки, зняв свою кандидатуру, дав гарантію, що буде проголосовано кандидатуру Єханурова на посаду спікера. Як тільки стало зрозуміло, що все це відбудеться, Ющенко відразу переграв, вийшов на кандидатуру Порошенко.

Мороз-2007: момент тріумфу

- Коли вас оголосили спікером, ви з Тимошенко більше не контактували?

- За дві хвилини до початку голосування вона по мобільному телефону мені сказала: "Я хотіла би порадитися...". Відповідаю: "Юлія Володимирівна, за попередніми даними я бачу, що мене оберуть головою Верховної Ради. Я б не хотів бути обраним тільки голосами Партії регіонів. Мені легше було б вести нейтральну лінію, якби і ваша фракція проголосувала за мою кандидатуру. Тоді ми би визначалися з подальшими кроками". "Добре, я подумаю", - сказала Тимошенко. Ії фракція не взяла участі в голосуванні.

А вранці наступного дня Тимошенко зайшла в кабінет голови парламенту і говорить: "Ми хотіли прийти з Романом Безсмертним. Ми зробили величезну помилку. Це справді ваше місце. Я прошу вас - ви зараз зніміть свою кандидатуру, не погоджуйтеся бути головою Верховної Ради, відмовтеся від цього місця, а ми вас завтра оберемо".

Я кажу: "Юліє Володимирівно, ви вчора чули, що казали ваші союзники на мою адресу? Обзивали останніми словами. Люди це вже почули. А тепер я зроблю такий демарш. Як це буде сприйнято в суспільстві?".

- Президент Ющенко тоді вас привітав з обранням спікером?

- Днів зо три була пауза. Потім він запросив до себе і привітав. "Так, я розумію, факт є факт, але треба забезпечити стабільність". Я там же висловив пропозицію про створення широкої коаліції. Ющенко погодився, і третя частина складу Кабінету міністрів була зроблена з "Нашої України".

- Але "Наша Україна" тоді вийшла з коаліції після демаршу Януковича на брюссельському саміті НАТО, коли він заявив, що всупереч Універсалу не підтримує приєднання до Плану дій по членству в Альянсі.

- Це був тільки мотив. Я зустрічався з міністром юстиції Зваричем, з міністром молодіжної політики Павленком. Вони не хотіли виходити з уряду Януковича. А про Луценка я взагалі не кажу, тому що він просто просив, щоб його залишили на посаді міністра в уряді Януковича.

- А потім почалося перетягування депутатів "Нашої України" та БЮТ до антикризової коаліції. Відбувалося нарощування її чисельності до 300 депутатів. Навіщо?

-  Депутатів ніхто не перетягував, вони самі проявляли ініціативу. Це був тільки привід, щоб Ющенко заявив про політичну корупцію. 300 голосів були потрібні лише для ухвалення змін до Конституції в частині місцевого самоврядування.

Я неодноразово казав Ющенку: "Вікторе Андрійовичу, я вам по-доброму рекомендую: не чіпайте парламент, не втручайтеся в його роботу. Хочете - ідіть на другий термін. Ми навіть ще раз вас підтримаємо. Необхідна стабільності в роботі влади. Давайте створимо широку коаліцію, вона необхідна".

- А Янукович давав гарантію, що він підтримає Ющенка на другий термін?

- Янукович проти цього не заперечував - за умови, щоб уряду не заважали стабільно працювати.

Я МОЖУ ПОДАТИ У ВІДСТАВКУ ПІСЛЯ ПОВЕРНЕННЯ СПУ В ПАРЛАМЕНТ

- На вашу думку, хто сильніший як політик - Ющенко чи Тимошенко?

- Я вважаю, що за рівнем авантюризму й безвідповідальності вони однакові абсолютно. Тільки він прагнув влади як месія, а вона - як Сонька Золотая Ручка.

- Коли ви востаннє спілкувалися з ними?

- З Тимошенко - років два з половиною тому. З Ющенком раз бачився на ток-шоу. Він сказав, що є питання, з приводу якого треба зустрітися. "Я обов'язково подзвоню, ми зустрінемося", - сказав він. Але вже рік не дзвонить. Я, власне, тим не дуже стурбований. Почекаємо ще місяць, а тоді будемо зустрічатися. (Сміється)

Тимошенко, Безсмертний і Мороз

- На цих виборах президента ви вели переговори про підтримку Петра Симоненка. Але вони закінчилися провалом. Чому?

- Ми ініціювали ці переговори рік тому, коли Ющенко оголосив дострокові парламентські вибори. Ми запропонували комуністам створити "Лівий блок", вони відмовилися. А коли розпочалася президентська кампанія, то уже з ініціативою виступила КПУ - але відразу з передумовою, що єдиним кандидатом буде Симоненко.

Я запропонував Симоненку, що ми можемо підтримати його кандидатуру, але якщо вже зараз створюємо виборчий блок, який буде йти і на місцеві виборі, і на парламентські.

Причому відразу на березі визначаємо умови. Зокрема, представлення у списках на основі результатів останніх виборів - до місцевих рад 2006 року та до Верховної Ради 2007 року. Співвідношення виходило в парламентському списку десь 4:6 на користь КПУ.

"Добре, ми подумаємо", - відповіли вони. І ще до розгляду питання про створення блоку в газеті "Комуніст" з'являються публікації з шельмуванням соціалістів. Потім вони призначають процедуру підписання угоди про підтримку Симоненка на день проведення нашого з'їзду.

І зрештою, комуністи висувають умову, що в єдиному виборчому списку в кожній десятці буде по одному представнику від СПУ, партії "Справедливість", партії Вітренко, партії СДПУ(о) та інших. А все решта - комуністи. Хоча тільки живих членів партії у КПУ 107 тисяч, у нас - більше 200 тисяч членів.

- Потім була інформація, що ви збиралися підтримати на виборах президента Сергія Тігіпка. Чому у вас тоді не склалися стосунки?

- Ми вели переговори про перспективу з різними кандидатами, і з Тігіпком і з Януковичем. На виборах мера Києва 2008 року говорили з Черновецьким. Були рекомендації провести переговори і з Яценюком...

- Ви зустрічалися з Яценюком?

- Зустрівся з Яценюком на одному телеефірі, бажаючи домовитись про консультації. Але я зрозумів, що він вже уявляє себе президентом. Тому я не став розвивати цю тему.

Зустрічалися з Тігіпком. Спочатку з його боку була ініціатива. Він розказав про плани - повернутися в політику, стати депутатом. І домовилися, що оскільки в нас немає якихось дражливих взаємин, то ми будемо проводити консультації.

Друга зустріч була десь через півтора місяці. Він весь час переконував, що на президентських виборах візьме 7-8 процентів, а це гарантія, що він буде мати фракцію в наступному парламенті. На що я йому сказав, що це - не факт.

А потім він у деяких інтерв'ю сказав, що готовий підтримати і Юлію Тимошенко в разі обрання президентом. Це абсолютно суперечило нашим підходам. Тому ми просто припинили наші консультації. Але я ніде його не зачіпаю і не шельмую.

- Скільки ви розраховуєте набрати на виборах президента, щоб успішно провести місцеві вибори 30 травня?

- Я думаю, що 2-2,5% або 3% - це було би оптимально до настроїв виборців.

- Скільки складає бюджет вашої президентської виборчої кампанії?

- У нас бюджет дуже скромний. Якщо я назву цифру, то можу декого злякати. Ще станеться інфаркт, не дай Боже, коли вони порівняють з бюджетом своєї виборчої кампанії.

У 1994 році ми витратили на виборчу кампанію приблизно тисяч 150 доларів. У кампанії 1999 року це було менше 3 мільйонів. У 2004 році ми витратили приблизно таку ж суму, може й меншу.

- Вам загалом за всі ці роки не набридла політика?

- Мені набрид бруд, який супроводжує цю політику. Це так. Але як бути інакше?

- Ну, наприклад, Кучма зараз політикою не займається, живе в своє задоволення.

- Я не знаю, чи живе він в задоволення. Я поставив собі завдання - повернути Соцпартію в парламент. І ми її повернемо. Причому мене навіть не цікавить моє власне депутатство.

- Тоді, після повернення СПУ в парламент, ви можете подати про відставку з посади лідера?