Якщо Україна вчасно не виконає усіх умов ЄС, то може назавжди втратити можливості

Чітко встановлений та публічно озвучений строк для виконання Україною усіх зобов'язань перед ЄС, став головним здобутком 16 зустрічі на вищому рівні «Україна-Європейський Союз». Три місяці отримала Україна, аби встигнути ще 2013 року вскочити у поки що відкрите «вікно можливостей» або… вкотре змарнувати цю нагоду, — повідомляє новина служба «Уніан». Заступник директора Центру Разумкова Валерій Чалий у інтерв’ю розповів про значення саміту для України.

— Які можна робити висновки із зустрічі на вищому рівні?

Цей саміт був уточнювальним, а не визначальним. Сторони звірили годинники та свою «дорожню карту» для підготовки всіх умов, щоби підписання Угоди про асоціацію у листопаді здійснилося. Власне, це і було його метою. Але він був важливим, тому що ми почули від Президента України Віктора Януковича публічні та конкретні зобов'язання, що стосуються незмінності інтеграції країни до ЄС. Цей сигнал почують не тільки у європейських столицях… Інша справа, що ми з вами всі ці обіцянки та заяви чули неодноразово і не побачили нічого нового для себе, але від цього саміту і не варто було очікувати якихось проривних рішень. Найголовніше, що ми врешті отримали чіткий строк і якщо до листопада, а, радше, ще до літа, не буде зроблено серйозних кроків з боку української влади, то вікно можливостей, яке ще відкрите для нас, закриється на кілька років, якщо не назавжди.

— Які конкретні рішення зустрічі все ж таки можна відзначити?

Я б відзначив роботу в секторах. Важливо, що відбулась розмова з міністром енергетики і прозвучали заяви з приводу лібералізації візового режиму. І я б тут наголос робив саме на угоді про спрощенні оформлення віз. Це те, що може бути ратифіковано найближчим часом і парламент має це зробити якомога швидше. Плюс було прийнято з боку ЄС принципове рішення про можливість виділення фінансової допомоги Україні.

— Чи можна сказати, що цей саміт наблизив нас до безвізового режиму з ЄС?

На жаль, Україна не встигла виконати повністю першу фазу підготовки до лібералізації візового режиму — законодавчу. Ще низку законів потрібно прийняти, а в деякі чинні внести зміни. Я думаю, все це займе не один місяць. Тим не менше, ЄС вустами пана Ван Ромпея висловив позитивну оцінку щодо прогресу у виконанні необхідних для цього умов. До літа законодавчу фазу можна завершити. Тільки після цього буде звіт і рішення Європейської комісії про перехід до другої — виконавчої частини. Тобто все це питання не одного року навіть, а отже, заяви про те, що ми можемо отримати безвізовий режим вже найближчим часом, не мають під собою серйозного підґрунтя.

— Чи правильно ми зрозуміли, що Угоду про асоціацію не буде підписано, якщо не буде прогресу у справі політичних в'язнів?

Я в цьому питанні підтримую позицію, озвучену під час відвідин України комісаром Євросоюзу Штефаном Фюле — питання не стоїть «якщо», питання стоїть «коли». Думаю, що прогрес у цих справах має бути вже у найближчі місяці. Гадаю, що це обговорювалося під час саміту за закритими дверима і навіть допускаю, що була дана обіцянка зрушень, принаймні, у справі Юрія Луценка.

— Ви особисто прогнозуєте, що українська влада піде на виконання умов ЄС?

Я не бачу глибокої вмотивованості в сьогоднішнього керманича проявляти політичну волю і активно йти євроінтеграційним шляхом, але, в той же час, і на інших напрямах, зокрема, на російському, не все у нього складається добре. Залишитись наодинці на всіх напрямках взаємодії було б критично небезпечно для нинішньої влади.

Крім того, гадаю, що, особливо напередодні виборів, президент України усвідомлює — без просування в сторону Євросоюзу дуже мало перспектив зберегти владу в майбутньому. Разом з тим будь-яке наближення до ЄС та європейських цінностей призведе до згортання можливостей сьогоднішньої влади і вона це усвідомлює… Єдина надія, що у неї будуть мінятися підходи, хоча мало в це віриться. Думаю, багато що буде залежати від подій всередині країні, зокрема, в фінансово-економічній та соціальній сферах, а також від тиску на владу самих громадян. Я мало сподіваюсь на політичну опозицію, а більше на малий та середній бізнес та на громадянське суспільство.

— Вустами міністра закордонних справ Лаврова Росія вже висловила своє роздратування самітом. Далі буде?

Очевидно, що в Москві дуже уважно слідкували за заявами чиновників ЄС та українського Президента. Очікую, що будуть відповідні подальші не тільки заяви, але й дії. А заява пана Лаврова стосовно службових біометричних паспортів, з одного боку, симптоматична, оскільки раніше всі ці питання вирішувались спочатку для Москви, а вже тільки потім для Києва, а з іншого — недоречна, адже Україна відкрила безвізовий в'їзд громадянам ЄС на свою територію, а Росія цього не зробила, тому не може вимагати для себе таких умов, як ми.

— Яких саме дій від Кремля варто очікувати?

Наприклад, посилення інформаційної роботи з критики лінії України на євроінтеграцію, а не в напрямку об`єднання в союзи з Росією, зокрема на державних телеканалах, і більш активної підтримки тих організацій та політиків в Україні, які орієнтуються на побажання Кремля. Можна очікувати проведення низки заходів та акцій для загострення дискусії всередині країни щодо вибору напряму інтеграції та посилення критики Євросоюзу. І, швидше за все, вже найближчим часом руками комуністів почнеться збір підписів за проведення референдуму щодо приєднання України до митного союзу з Росією.