Про те, як змінилося ставлення до українського керівництва у Брюсселі перед програмою Ольга Бетко розмовляла з європейським
аналітиком, фахівцем з питань розширення і політики сусідства Амандою Аксакочею.
І на сам початок запитала, які оцінки - передусім неофіційні - нинішнього візиту до Брюсселю президента Ющенка - і яке ставлення
до нього у європейських функціонерів.
Аманда Аксакоча:
Загалом, це як на мене досить незвично, коли президент і
прем’єр-міністр якоїсь країни одночасно здійснюють візит. Уже це саме
по собі є досить незвичним. Але мене ніскільки не дивує, що частина
функціонерів у ЄС висунула вимогу, щоби зустрічі з українськими
керівниками були спільними для президента і прем’єра. По-перше, це
викликане напруженими графіками, а по-друге, євро чиновники
розраховують, що президент і прем’єр-міністр приїхали до Брюсселя зі
спільними позиціями стосовно відносин Києва з ЄС - так що вони не
бачать потреби в окремих зустрічах.
Бі-Бі-Сі:
Але чи не думаєте ви, що така потреба може виникнути? Що
прем’єр-міністр і президент захочуть таки окремих зустрічей у Брюсселі?
|
Якщо
зовсім відверто, то на мою думку, у стосунках Євросоюзу і України
зберігається ще невелика напруженість з огляду на газове протистояння
України і Росії і його наслідки для ЄС. І я думаю, що ЄС може дещо
втомився від українського керівництва. Але тим не менше, ЄС радий
бачити у Брюсселі їх обох. Понадто, це може бути своєрідним
випробуванням для президента Ющенка і прем’єр-міністра Тимошенко: чи
зуміють вони бодай на час двох зустрічей у Брюсселі постати - так би
мовити - єдиним фронтом.
Аманда Аксакоча
|
Аманда Аксакоча:
Якщо зовсім відверто, то на мою думку, у стосунках Євросоюзу і України
зберігається ще невелика напруженість з огляду на газове протистояння
України і Росії і його наслідки для ЄС. І я думаю, що ЄС може дещо
втомився від українського керівництва. Але тим не менше, ЄС радий
бачити у Брюсселі їх обох. Понадто, це може бути своєрідним
випробуванням для президента Ющенка і прем’єр-міністра Тимошенко: чи
зуміють вони бодай на час двох зустрічей у Брюсселі постати - так би
мовити - єдиним фронтом.
Бі-Бі-Сі:
Політичне протистояння в українському керівництві, на думку експертів,
не лише погрішило наслідки світової фінансової кризи для України, а й
загальмувало процес євроатлантичної інтеграції. А якими, на вашу думку,
є наслідки цього протистояння на інтеграцію України з Європою?
|
ЄС не виступає щодо Росії одним голосом. І така ситуація зберігатиметься певний час, що, на жаль, матиме негативні наслідки
не лише для України, а й для інших країн регіону.
Аманда Аксакоча
|
Аманда Аксакоча:
Як на мене, цілком зрозуміло, що ця політична ворожнеча, яка триває вже
багато місяців, якщо не роки, явно вплинула на глибину економічної
кризи в Україні. Часом навіть важко повірити, що керівництво України
взагалі думає про країну, бо складається враження, що вони переймаються
лише собою і своїми шансами на наступних президентських виборах. Це
жахливо позначилося на Україні - і щиро кажучи, цим людям має бути
справді соромно. Стосовно євроатлантичної інтеграції: коли мова про
НАТО, то це завжди виглядало не дуже реалістичною метою - надто після
війни між Грузією і Росією. Та й нова адміністрація США висилає
сигнали, що вона відступає від позицій підтримки ПДЧ для України і
Грузії. В час, коли відносини між США і Росією стали на шлях суттєвого
поліпшення, інтеграція цих двох країн з НАТО втрачає пріоритетність.
Аманда Аксакоча:
Коли мова про Євросоюз, то, як на мене, Україна має зробити
пріоритетними відносини з ЄС. І на щастя, цю зовнішньополітичну мету,
схоже, підтримують усі політичні еліти в Україні. Тож цей напрямок
цілком реалістичний. Але тут далися взнаки наслідки кризи. В той таки
час від колег у структурах Євросоюзу можна почути про плідну роботу над
новою угодою про асоціацію з Євросоюзом. Так що тут є позитивні
моменти.
Бі-Бі-Сі:
Ви вже згадували газову війну між Україною і Росією. Складається
враження, що ЄС під час тієї війни був поділений, а за її наслідками
став більш орієнтованим на контакти з Росією. Чи можна стверджувати, що
ЄС трохи розгубив ентузіазм до демократичних процесів в Україні після
січневих подій?
Аманда Аксакоча:
Не думаю, що ЄС став приязнішим до Росії, але в ньому справді
поширилося бажання мати прагматичні - добрі відносини з Москвою. Як ви
щойно згадали, частина членів ЄС - великих країн на зразок Німеччини і
Італії - вже зараз мають дуже міцні відносини з Москвою. Вони вважають,
що їхнім інтересам більшою мірою відповідає близькість з Москвою, аніж
ризик підтримувати Україну. Саме це ілюструє приклад Німеччини і її
підтримки для газогону Північний Потік. На початку тижня німецькі
урядовці в чергове відступили назад у плані підтримки для проекту
Набукко. Це дуже розчаровує. На мою думку, ЄС не виступає щодо Росії
одним голосом. І така ситуація зберігатиметься певний час, що, на жаль,
матиме негативні наслідки не лише для України, а й для інших країн
регіону.
Источник: