У
коридорі прогулюються кілька школярок із біло-синіми пакетами, на них –
символіка НАТО, в роздаткових матеріалах: ручка, зошит та п'ять брошур
про діяльність Альянсу. В малому актовому залі Інституту міжнародних
відносин імені Шевченка близько 50 школярів чекають початку
майстер-класу. Учням в середньому 15-16 років, вони – десятикласники
спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням англійської мови.
Перший
гість – Мішель Дюре. Він добре володіє українською, але на
майстер-класі робоча мова – англійська. На початку 90-х він працював у
Міністерстві оборони Бельгії і навіть не міг припустити, що через 15
років буде виступати перед українськими старшокласниками з поясненням,
що таке безпека. Сьогодні він – директор Центру інформації та
документації НАТО в Україні.
«Той, що піклується про себе сам»
Свою
доповідь Мішель Дюре розпочинає з лінгвістичного вступу, бо безпеку в
різних країнах розуміють по-різному. Наприклад, китайською «безпека» –
це ієрогліф «хан», що означає «моя дружина спокійно працює вдома». В
Естонії слово «безпека» використовується ще з часів вікінгів і означає
«я готовий швидко померти». З вірменської дослівний переклад –
«відсутність викликів», у Західній Європі слово «security» походить від
латинського «securus», що означає «той, що піклується про себе сам».
Російське «безопасность» – це «відсутність небезпек».
«Перед
нами стоїть великий виклик, – каже Мішель Дюре, – І не тільки перед
країнами-членами НАТО, але і перед іншими країнами-стратегічними
партнерами Організації. Він полягає в тому, що різні розуміння
безпеки треба привести до спільного знаменника, щоб знайти і побороти
реальні виклики, які існують сьогодні».
А сучасною небезпекою Мішель Дюре називає тероризм, на позначення якого в різних мовах використовують одне і те ж слово.
НАТО,
за словами пана Дюре, яке було створено 60 років тому як організація
колективної оборони, зараз перетворюється в організацію колективної
безпеки. Розширення Альянсу – це окреме питання, і Мішель Дюре вважає,
що українці повинні самі вирішити, чи приєднуватися до концепції
спільної безпеки чи ні.
Мета майстер-класу –
розширити знання молоді про Північноатлантичний альянс та відносини
Україна-НАТО. Директор школи-ініціатора подіїІрина Гудзьнаголошує, що захід проходить поза школою, в позаурочний час, і участь беруть члени євроклубів, для яких НАТО –
це хобі, як хокей чи басейн. «Ми не хочемо загострювати кути, не хочемо
занурювати дітей у вир політичних подій, ми хочемо просто донести
інформацію, щоб вони зацікавилися, вивчили, а коли їм буде 18 років і
вони матимуть право голосу, вони самі визначаться», – каже вона.
Майбутнє покоління: і за, і проти
Крім інформаційної складової, старшокласники мають змогу попрактикувати англійську мову і задати запитання. Наприклад, Олександра
Іванова під час веб-конференції з Брюсселем цікавило, як змінюється
військова структура країни, яка вступає до НАТО. Він –
учень Київського військового ліцею імені Богуна. Олександр Іванов
зауважив: «Я знав, що НАТО – це воєнна організація, що вона займається
забезпеченням безпеки всього світу, майже всього світу. Дізнався про
те, що НАТО тісно пов'язане з Росією, що в них багато спільних
договорів. У принципі, моя думка дуже змінилася: я зрозумів, що це
досить перспективна, досить серйозна організація».
Арсеній
Андерсон вчиться в гімназії № 30 «Еконат». В межах одного з завдань
майстер-класу він зі своїми колегами складає про НАТО вірш. Для нього
головне – це практика англійської, самою організацією цікавиться не
особливо, хоча і має свою думку про участь України в Альянсі. «Було б
непогано, якби Україна могла б постояти за себе сама. Але в сучасній
ситуації, ніяких інших варіантів, як вступ до НАТО у нас немає. Тому
що, на жаль, наша армія на світовому рівні майже нічого собою не
представляє. Я – проти вступу до НАТО, тому що половина його ідеології
мені не подобається, але особисто мені було б непогано, тому що тоді я
ніколи не піду в армію», – каже він. На думку старшокласника, Україна
перед тим, як кудись увійти, повинна вийти з кризи.
Старшокласник
вважає, що входження України до Євросоюзу наразі більш вірогідне, а
членством в НАТО українці тільки зіпсують стосунки з Росією. Але це
геополітика, а на рівні побутовому, цікаво, як зреагують на пакети з
емблемою НАТО дідусі та бабусі, коли їхні онуки повернуться з
майстер-класу додому.