Програма, яка була запропонована Києву замість ПДЧ, визначить порядок дій України на цей рік щодо її інтеграції до альянсу.

Тим часом у США неурядова Комісія, яка складається з колишніх сенаторів від двох провідних партій, і яка має вплив на формування президентом зовнішньої політики, рекомендувала Бараку Обамі не підтримувати приєднання України і Грузії до альянсу, аби поліпшити взаємини з Росією.

Попри неодноразові заяви чільників НАТО, що Україна є серйозним партнером альянсу і бере активну участь практично у всіх його операціях, зокрема в Афганістані і на Балканах, Україну не запросили на ювілейний квітневий самміт НАТО у французькому Страсбурзі і німецькому Кіллі. Українське МЗС розводить руками, мовляв, - цей захід винятково для країн-членів альянсу.

Помітний скепсис з боку провідних членів НАТО до прагнень України швидше наблизитися до альянсу посилюється з одного боку на тлі шокуючого для Європи міжвладного протистояння всередині України, а з іншого – зумовлене певним розмороженням взаємин між НАТО і Росією.

Я думаю, що він не прийме жодних рішень відносно вступу України до НАТО. Я думаю, що все буде покладено на щорічну національну програму, яка ще не створена, а перебуває у стані розробки. Україна перейде на нові рейки, але вони все одно не приведуть до НАТО найближчим часом. Процес затягнеться. Скільки можна жити в очікуванні якоїсь подачки! Треба працювати так, щоб можна було сказати, що ми такі-то, і ми зробили те, у нас нормальні інституції, у нас є внутрішнє погодження на всіх зовнішньополітичних напрямках, ми – єдина країна. І тоді можна буде про щось розмовляти.   Володимир Горбулін

Нові акценти з’явилися і у позиції Вашингтона, який за президентства Буша був активним прихильником вступу України до НАТО. З Вашингтона передала кореспондентка Бі-Бі-Сі Наталя Хижняк:

Наталя Хижняк: Представник Держдепартаменту Роберт Бернс, перебуваючи кілька тижнів тому в Москві наголосив, що ані Україна, ані Грузія наразі не готові до членства в альянсі. Попри те, що США і далі наголошують на відкритості НАТО для України, Білий Дім, за словами оглядачів, не буде наполягати на швидкому членстві Києва в НАТО. На відміну від минулої адміністрації, кажуть оглядачі, акцент в Білому Домі переспрямований від закликів щонайшвидшого прийняття України та Грузії до НАТО на підтримку суверенітету та незалежності пострадянських країн.

Тим часом, незалежна комісія на чолі з сенатором Гарі Гартом та Чаком Хейгалом надала 19 рекомендацій новій адміністрації щодо питання розширення НАТО. Зокрема йдеться про те, що Барак Обама не повинен наполягати на швидкому вступі України та Грузії до альянсу на тлі намагань покращити відносини з Росією. Оглядачі кажуть, попри те, що комісія має незалежний статус, скоріше за все, її висновки будуть позитивно сприйняті в Білому Домі, і додають, що без цих рекомендацій адміністрація Обами скоріше за все не буде наполягати на швидкому розширенні НАТО аби не дратувати Москву.

Думаю, що зовсім навпаки. Потепління, якщо так можна назвати, взаємин Росії з НАТО було обумовлене насамперед тим, що в офіційних і неофіційних заявах керівники провідних країн НАТО чітко дали зрозуміти, що питання про вступ України і Грузії не стоїть. Повинні бути заморожені і самі процеси, що унеможливлювало б просування цих держав до альянсу. Приміром, індивідуальні плани щодо членства або ПДЧ. Це є найважливішою умовою Кремля.   Александр Ґольц

Між тим заступник Державного секретаря США в уряді Буша Девід Креймер переконаний, що хоча поліпшення взаємин з Росією бажане, але адміністрації Обами, за його словами, потрібно утриматися від “великої змови” з Москвою, маючи на увазі обмін послугами – Росія допоможе стримати іранську ядерну загрозу, а США призупинять процес розміщення ПРО в Польщі і Чехії і послаблять зв’язки з сусідами Росії, насамперед Україною.

В інтерв’ю Вашингтон пост колишній чільник Держдепу нагадує, що кожна подібна угода США з Росією буде сприйнята Москвою як слабкість Америки.

Тим часом в Україні вважають, що не так все однозначно в позиції Вашингтона щодо євроатлантичних устремлінь Києва.

Один із засновників української безпекової політики, а нині директор Інституту проблем національної безпеки при РНБО Володимир Горбулін в інтерв’ю Бі-Бі-Сі сказав, що за словами Білого дому про необхідність „перезавантаження” взаємин з Москвою поки не має конкретики.

Володимир Горбулін: Тут немає однозначної відповіді. Я думаю, що багато що залежатиме від зустрічі Медведєва і Обами на початку квітня на G20. Єдине, що можна зараз сказати – та кнопка, яку запропонували щоб зняти навантаження чи зробити перезавантаження, за нею ще не має конкретних дій. Але позиція Москви, незалежно від стосунків зі США, не буде змінюватися відносно України і буде жорсткою.

Після певних зрушень у взаєминах між НАТО і Росією, які були перервані грузино-російською війною, Москва дедалі активніше почала шукати шляхи розширення свого впливу.

Останнім часом пролунали заяви на кшталт необхідності посилити стратегічний ядерний потенціал Росії, з огляду на можливість розширення НАТО до кордонів з Росією, або ж ініціативи розмістити стратегічні бомбардувальники у Латинській Америці.

В цій ситуації – чи можлива зміна позиції Москви щодо євроатлантичних пошуків Києва.

Російський військовий оглядач інтернет видання „Ежедневный журнал” Александр Гольц в інтерв’ю Бі-Бі-Сі категорично заперечив таку можливість:

"Думаю, що зовсім навпаки. Потепління, якщо так можна назвати, взаємин Росії з НАТО було обумовлене насамперед тим, що в офіційних і неофіційних заявах керівники провідних країн НАТО чітко дали зрозуміти, що питання про вступ України і Грузії не стоїть. Повинні бути заморожені і самі процеси, що унеможливлювало б просування цих держав до альянсу. Приміром, індивідуальні плани щодо членства або ПДЧ. Це є найважливішою умовою Кремля".

Ще після грузино-російської війни один з чільників Секретаріату Президента України Олександр Шлапак заявляв, що всі члени НАТО, які заблокували надання Україні і Грузії ПДЧ, як і інші сторони, мають зробити висновки.

Після розмороження взаємин між Росією і НАТО висновки були зроблені, але не на користь України і нині процес поступу України до НАТО фактично загальмований.

В МЗС заявляють, що коли раніше Київ сподівався отримати на самміті НАТО ПДЧ, то нині – очікує лише на параграф у комюніке.

Досить скептично ставиться до можливості отримати позитивний сигнал з квітневого самміту НАТО і директор Інституту проблем національної безпеки Володимир Горбулін, який сказав Бі-Бі-Сі:

Володимир Горбулін: Я думаю, що він не прийме жодних рішень відносно вступу України до НАТО. Я думаю, що все буде покладено на щорічну національну програму, яка ще не створена, а перебуває у стані розробки. Україна перейде на нові рейки, але вони все одно не приведуть до НАТО найближчим часом. Процес затягнеться. Скільки можна жити в очікуванні якоїсь подачки! Треба працювати так, щоб можна було сказати, що ми такі-то, і ми зробили те, у нас нормальні інституції, у нас є внутрішнє погодження на всіх зовнішньополітичних напрямках, ми – єдина країна. І тоді можна буде про щось розмовляти.

Тим часом в МЗС України твердять, що воно нині завершує розробку щорічної національної програми, яка була надана Україні замість ПДЧ, і вже у квітні Київ сподівається на затвердження її у Брюсселі.